- який колідує
- conflicting
Українсько-англійський юридичний словник.
Українсько-англійський юридичний словник.
коліт — у, ч., мед. Запалення товстої кишки. •• Геморагі/чний колі/т синдром, який розвивається внаслідок ентерогеморагічних інфекцій, резервуаром яких є велика рогата худоба. Спасти/чний колі/т розлад моторики товстої кишки, який клінічно проявляється… … Український тлумачний словник
колінеарний — а, е, мат. Який має спільну пряму; який лежить на одній прямій. || Рівнобіжний. •• Колінеа/рні ве/ктори вектори, які лежать на одній прямій або на паралельних прямих … Український тлумачний словник
колінний — а, е. Прикм. до коліно 1). •• Колі/нна ча/шечка надколінна кістка. Колі/нний рефле/кс скорочення чотириголового м яза стегна і розгинання гомілки в колінному суглобі у відповідь на подразнення сухожилків цього м яза. Колі/нний сугло/б суглоб,… … Український тлумачний словник
колінчастий — а, е. З коліном або з кількома колінами (у 3, 4 знач.). •• Колі/нчастий вал вал у формі ламаної лінії, який служить для перетворення прямолінійного руху поршня в обертальний … Український тлумачний словник
колісний — а, е. 1) Прикм. до колесо 1). || Признач. для коліс. 2) Який пересувається за допомогою коліс (у 1 знач.); рухається на колесах … Український тлумачний словник
колісно-гусеничний — а, е. 1) Стос. до колісного та гусеничного транспорту. 2) Який може пересуватися як за допомогою коліс, так і гусениць … Український тлумачний словник
колінкуватий — а, е. Який складається з колін (у 3, 4 знач.) … Український тлумачний словник
колінопреклонений — а, е, уроч., заст. 1) Що стоїть на колінах. 2) перен. Який підкорився, визнав над собою чию небудь владу … Український тлумачний словник
колібрі — невідм., ч. і ж. Найменший на земній кулі птах, який відзначається яскравістю і красою оперення; водиться в Америці … Український тлумачний словник
повозка — и, ж. Безресорний простої будови екіпаж на колесах; взагалі будь який колісний перевізний засіб простої будови … Український тлумачний словник
вилинялий — (який вицвів, утратив первісний, природний колір), вицвілий, полинялий, линялий, вигорілий, цвілий … Словник синонімів української мови